Суспільна сфера - реферат

Відомий історик комунікацій Ганно Гердт зауважив, що "сучасні соціологи-теоретики від Дж. Деві (John Dewey) до Юргена Хабермаса (Jurgen Habermas) вважають, що потенціал демократії залежить від спроможності суспільства забезпечити участь громадян у політичному житті за допомоги комунікацій" (Hardt, 1992, 218). Зокрема концепція "суспільної сфери" Юргена Хабермаса втілює ідеї суспільства громадян, що Суспільна сфера - реферат, як рівні, мають однаковий доступ до форуму громадського суспільства, який не залежить ні від держави, ні від приватних інтересів (Habermas, 1989). Саме у рамках цього форуму, що називається суспільною сферою, відбуваються раціональні дебати та дискусії, за допомоги яких реалізується участь громадян у політичному житті спільноти. Таким чином, ідея резонуючої суспільної сфери Суспільна сфера - реферат як необхідної риси ліберально-демократичного суспільства пов'язана з поняттями суспільних інтересів, правильної інформації та свідомої дискусії.

Концепція суспільної сфери є об'єктом різкої критики (Calhoun, 1992). Наприклад, представники деяких наукових шкіл вважають історичну оцінку Хабермасом буржуазної суспільної сфери, що існувала у давні часи, неточними та ідеалізованими. На їхню думку Суспільна сфера - реферат, преса ніесли не була вільною від обмежувального впливу державної цензури та корумпованої практики бізнесу. Інші відзначають відсутність аналізу поділу суспільства на класи та категорії, а також те, що теорія Хабермаса не враховує фундаментальної відмінності між суспільною та приватною сферами, як і можливості існування суспільної сфери, не пов'язаної з літерами Суспільна сфера - реферат і знаками. Крім сумнівної історичної та аналітичної точності, концепція суспільної сфери переоцінює раціональність дій громадян. Але, попри все, ця концепція залишається центральною темою й навіть нормативним ідеалом під час дискусій стосовно ролі ЗМІ як суспільного форуму для раціональної комунікації і демократичних дискусій. Як зазначив Джон Томпсон:

"ідея суспільної сфери і Суспільна сфера - реферат сьогодні зберігає певну цінність як своєрідний критичний орієнтир; вона змушує нас звертати увагу, наприклад, на важливість сфери соціальної комунікації, яку неспроможні цілковито контролювати ні держава, ні великі комерційні організації" (цит. за: K.Thompson, 1997, 37).

Концепція суспільної сфери тим більш важлива для політичних дебатів, оскільки вона є центральною як Суспільна сфера - реферат для практики ведення, так і для наслідків цих дебатів. Вона є теоретичним підгрунтям для визначення форуму дискусій стосовно найкращих методів управління і політики, необхідних для забезпечення демократичних дебатів. І водночас резонуючу суспільну сферу можна розглядати як ідеальний продукт верної державної політики. Що ще важливіше, як уже зазначалося, концепція Суспільна сфера - реферат суспільної сфери може бути теоретичним орієнтиром, за допомоги якого ми можемо оцінити правильність політики у сфері комунікації, зрозуміти, як вона сприяє залученню громадян до політичного життя, і водночас, оскільки політичні комунікації посідають центральне місце за мозгов демократії, дає змогу визначити: який спосіб регулювання і політичне середовище необхідні, щоб інформаційні системи Суспільна сфера - реферат могли виконувати свої відповідальні функції найкращим чином.

Таким чином, з концепції суспільної сфери випливають певні нормативні припущення, що стосуються важливості для ліберально-демократичного суспільства засобів масової інформації взагалі і новинних ЗМІ зокрема. На початку нашої монографії ми зазначили, що за разумов ліберальної демократії інтереси суспільства відображаються через такі ролі ЗМІ Суспільна сфера - реферат: 1) інформування - забезпечення громадян інформацією, необхідною для ухвалення політичних рішень; 2) забезпечення форуму для публічних дискусій і дебатів з важливих питань; 3) забезпечення засобу для реалізації права особисті на свободу слова. Звичайно, ці ролі можна вважати лише ідеальними, оскільки насправді інформаційні системи працюють за реальних політичних, економічних та законодавчих мозгов (див. Розділ Суспільна сфера - реферат 1). Відповідно існує мала разумов і чинників, які впливають на вибір політичного підходу до засобів масової інформації. Одним з таких чинників є вже розглянута нами дуалістичність, часом навіть суперечливість логіки ЗМІ, які одночасно є інституціями для вираження суспільних інтересів і приватними бізнесовими структурами (у будь-якому разі їм Суспільна сфера - реферат доводиться діяти у рамках комерційної системи). Іншим чинником, що певною мірою пов'язаний з першим, є зв'язок і протиріччя між інформаційними системами як засобом забезпечення права громадян на демократичне висловлювання своїх поглядів та інформаційними системами як засобом постачання споживачам певних продуктів (у першу чергу - розважального нраву). Така суперечливість ролей і Суспільна сфера - реферат функцій ЗМІ часом спричиняє протиріччя у системі законодавчого регулювання (див. Розділ 1)

Ключове питання оцінки політичного підходу до новинних ЗМІ як засобу політичної комунікації можна сформулювати таким чином: у чому полягає або яким має бути правильне співвідношення між регулятивними механізмами та механізмами вільного ринку при формуванні системи політичної комунікації Суспільна сфера - реферат за мозгов ліберальної демократії?

З 1-го боку, впродовж всієї історії пресі доводилося боротися проти гнітючого державного контролю. Відлуння цієї боротьби є потужним чинником, що спрямовує політику у бік звільнення від регулятивних обмежень і полишення інформаційних систем виключно на ласку ринкових сил. Як буде показано отдалі, сучасні тенденції до дерегуляції певною Суспільна сфера - реферат мірою, грунтуються на припущенні, що найкращі умови для демократичної політичної комунікації може забезпечити ринок. Існує і "глибоко укорінилася тенденція утримувати певну дистанцію між органами державної влади та засобами вільного висловлювання у питаннях громадської думки, інформації та культури" (McQuaіl and Sіune, 1986, 1).

З іншого боку, мала загальновизнаних принципів - державний суверенітет, рівність доступу Суспільна сфера - реферат, різноманітність і точність інформації - необхідні для підтримки демократичної суспільної сфери, вимагають певних форм державного регулювання. Навіть у найліберальніших демократичних країнах щонайменше деякі аспекти політики щодо ЗМІ грунтуються на зазначених принципах, які застосовують різною мірою і у різному політичному та економічному середовищі.

Враховуючи суперечливу природу існуючих концепцій, слід Суспільна сфера - реферат сподіватися на бурхливі дискусії у сфері політики. Ці дебати істотною мірою пов'язані з двома головними теоретичними традиціями: ліберально-плюралістичною та традицією "критического підходу" (див. Розділ 2). Здесь ми кратко проаналізуємо ці дискусії, розглянемо деякі сучасні тенденції у політиці щодо ЗМІ і спробуємо сформулювати критерії для аналізу нових підходів до Суспільна сфера - реферат політичної комунікації.

Огляд сучасних тенденцій у політиці щодо ЗМІ

Як зазначено у Розділі 1, регулятивна політика у сфері комунікації відбиває три моделі ЗМІ: модель вільної преси (грунтовану на принципах свободи слова), модель радіо і телебачення (грунтовану на підвалинах суспільних послуг) і модель вільного поширення інформації за допомоги електронних мереж (засадовими стосовно неї Суспільна сфера - реферат є принципи рівного права на доступ до інформації). Друковані засоби масової інформації за мозгов ліберальної демократії переважно розглядають як "досить незалежні" від безпосереднього втручання органів державної влади і як такі, що підлягають мінімальному регулюванню з боку законодавства. Щоправда, так було не завжди. Наприкінці ХІХ століття, а у деяких Суспільна сфера - реферат ліберально-демократичних країнах аж до 20-х років ХХ століття, існували різні форми державного втручання і контролю за власністю, змістом і навіть (опосередковано) збутом у секторі друкованих ЗМІ (McQuaіl and Sіune, 1986, 2). Уряди здійснювали жорсткий контроль за роботою поліграфічних підприємств. Видавці та редактори, що насмілювалися критикувати владу, могли втратити свої Суспільна сфера - реферат ліцензії на видавничу діяльність і навіть потрапити до в'язниці (що спостерігається і тепер у багатьох країнах колишнього Радянського Союзу). У Сполучених Штатах впродовж XVІІІ - XІX століть преса звільнилася від урядових утисків (Mott, 1962). Спершу "вільна преса" в Америці була заангажованою і сектантською. Але невдовзі її було витіснено дешевою для споживача Суспільна сфера - реферат (фінансованою за рахунок реклами) "копійчаною пресою", яка підкреслювала свою "об'єктивність" при поданні новин. У Північній Америці комерційна преса посіла домінуючі позиції, хоча у багатьох країнах Європи залишилися сильні традиції заангажованості преси.

На відміну від друкованих ефірні засоби масової інформації у багатьох ліберально-демократичних країнах від початку були державною монополією Суспільна сфера - реферат, базованою на принципах суспільних послуг. Если у 20-х роках ХХ століття було впроваджене радіо, його розглядали як державну інституцію через обмежену кількість частотних діапазонів та поширені уявлення про наявність у нього небезпечного потенціалу політичної пропаганди (McQuaіl and Sіune, 1986, 2). До кінця 20-х років радіотрансляції регулювала держава і більшість країн, у Суспільна сфера - реферат тому числі країни Скандинавії, Великобританія та Італія утримували, хоча і з деякими варіаціями, державну монополію у цій сфері. Наприклад, у Нідерландах з метою розширення диапазона передач крім державних радіостанцій було видано кілька ліцензій на радіотрансляцію деяким бажаючим з-поміж політичних партій та релігійних груп. Если на Суспільна сфера - реферат початку 50-х років в Європі з'явилося телебачення, воно регулювалося у такий самий спосіб на підставі аналогічних міркувань. Як зазначають МакКвейл та Сіун, на початку ери радіо та телебачення мали місце поодинокі експерименти з приватними трансляційними організаціями, але врешті-решт майже всі країни Європи, Скандинавія і Канада спинилися на державній моделі радіо Суспільна сфера - реферат та телебачення. Це різко контрастувало із системою, впровадженою в Сполучених Штатах. Здесь прихильники державної моделі програли бій з комерційними інтересами ще в 30-х роках (McChesney, 1997, 34-41). З того часу розподіл радіочастот регулює держава, а більшість ефірних засобів масової інформації - є приватними структурами.

Обидві попередні моделі певною мірою пов'язані із Суспільна сфера - реферат змістом інформації. Зміст інформації згідно з моделлю вільної преси втілює принцип свободи слова, натомість модель радіо та телебачення передбачає відповідність змісту принципам суспільних послуг. Третя модель комунікації - модель вільного поширення інформації за допомоги електронних мереж - менше пов'язана з змістом, а більшою мірою із розподілом інформації. Засадовими Суспільна сфера - реферат стосовно неї стали принципи організації телеграфних та телефонних мереж, а також мережі залізниць та автомобільних шляхів. Ключовим принципом цієї моделі став принцип справедливого розподілу, нейтральний щодо змісту поширюваної інформації.

Всі три наведені моделі політики створюють певні потенційні можливості й водночас упроваджують обмеження, що впливають на життєздатність системи політичної комунікації Суспільна сфера - реферат.

Наявність цих можливостей та обмежень усвідомлювала ООН, если вона створювала Комісію МакБрайда із завданням "проведення досліджень всіх комунікаційних заморочек у сучасному суспільстві" (McBrіde, Abel et al., 1980, 42). У розпал "холодної війни" між Сходом (Радянським Союзом) та Заходом (під проводом США) нації "третього світу", наприклад, латиноамериканські країни, що розвиваються, висловлювали стурбованість домінуванням у Суспільна сфера - реферат міжнародному масштабі потоків інформації із західних країн, поширюваних транснаціональними агенціями новин. Крім того, вони були занепокоєні тим, що, на їх погляд, західеньке радіо створює негативний образ країн "третього світу". Поставали також питання про те, яким чином принцип вільного поширення ідей та інформації (ключовий компонент Загальної декларації з прав Суспільна сфера - реферат людини 1948 року) узгоджують з принципом державного суверенітету. Комісія МакБрайда мала здійснити аналіз по чотирьох головних напрямках: 1) окреслити наявні проблеми у сфері комунікацій та обміну інформацією; 2) звернути особливу увагу на проблеми, пов'язані з підтримкою вільних і збалансованих потоків інформації у світі; 3) визначити необхідні входи для встановлення у світі Суспільна сфера - реферат "нового інформаційного порядку" 4) визначити роль комунікацій стосовно забезпечення поінформованості населення і формування громадської думки щодо світових заморочек (McBrіde, Abel et al., 1980, 41).

Висловлюючи занепокоєння станом додержання демократичних принципів в процесі обговорення фундаментальних заморочек, заключний звіт, опублікований у 1980 році, серед інших вміщував рекомендації щодо формування засад міжнародної політики, спрямованої на забезпечення Суспільна сфера - реферат демократичної ролі ЗМІ і захисту їх від тиску як з боку уряду, так і з боку економічних структур. У звіті під назвою "Багато поглядів - один світ" (Many Voіces, One World) показано, що для того, щоб громадяни могли ухвалювати свідомі політичні рішення, потрібен широкий диапазон інформації і думок з тих чи тих Суспільна сфера - реферат питань. Таким чином, "ключовим критерієм свободи інформації є різноманітність її джерел у поєднанні з вільним доступом до цих джерел" (McBrіde, Abel et al., 1980, 22). МакБрайд пішов навіть отдалі, наголошуючи, що самої по собі диверсифікації власності замало, потрібна радше диверсифікація джерел інформації та поглядів. Важливим моментом є те, що Суспільна сфера - реферат для реалізації цих положень передбачали впровадження певних різновидів регулювання монополізму і концентрації власності, певною мірою виправдання високих стартових витрат для випуску інформаційної продукції і, можливо, навіть підтримку неприбуткових і громадських комунікаційних структур. На жалко, рекомендації Комісії не було впроваджено у життя. Натомість їх було визнано надто загальними і слабкими, щоб привести Суспільна сфера - реферат до реальних змін у політиці (Mattelart, 1994, 181-182).

Реакція на звіт Комісії МакБрайда з боку найрозвиненіших економічно країн, зокрема, США, була вельми песимістичною. На противагу політиці регулятивних обмежень приватної індустрії комунікацій було запропоновано доктрину вільного розповсюдження інформації. Принцип "вільного розповсюдження інформації", що набрав сили у США після другої світової війни Суспільна сфера - реферат, грунтується на філософській тезі, що "непоінформована цивілізація не може бути вільною" (Schіller, 1979, 346). Проте впровадження доктрини "вільного розповсюдження" зумовлювалося радше логікою вільного ринку, ніж піклуванням про демократичні принципи, і спричинило тенденцію до змін у напрямку дерегуляції.

У 80-х роках дерегулятивний підхід дістав новий імпульс у зв'язку з Суспільна сфера - реферат упровадженням правоконсервативної політики урядами Рональда Рейгана у Сполучених Штатах та Маргарет Тетчер у Великобританії. Його підхопили у багатьох інших ліберально-демократичних країнах. Слово "дерегуляція" стало певною мірою гаслом у світі комунікаційної політики. Цей термін означає ринковий підхід на принципах "laіssez faіre" (невтручання) і передбачає приватизацію державних засобів масової інформації Суспільна сфера - реферат та визнання ринкових сил єдиним регулятивним чинником. Поширенню дерегулятивних тенденцій в усьому світі сприяла політика глобальної реструктуризації, що її провадили міжнародні організації, зокрема Світовий банк та Міжнародний валютний фонд (Hall, 1997). Ці впливові інституції ініціювали численні програми ринкових реформ, спрямовані на підштовхування слабких постколоніальних економік країн, що розвиваються, у напрямку ринкових рішень і Суспільна сфера - реферат приватної власності. Цим змінам сприяла "масова приватизація" економіки країн колишнього Радянського Союзу і східного блоку, що її розпочали 1989 року як итог політичної та економічної лібералізації. На думку Стюарта Гола (Hall, 1997), процес економічної глобалізації підриває відносну автономію нації-держави, її здатність провадити власну національно зорієнтовану політику і Суспільна сфера - реферат спричиняє тиск у напрямку інтернаціоналізації інформаційної політики.

Тенденція до позбавлення держави регулятивних функцій призвела до появи низки заморочек, що різною мірою виявилися у різних країнах (McQuaіl and Sіune, 1986, 8-9)

По-перше, це неувязка (яка стосується насамперед Європи) ліквідації державної монополії на ефірні засоби масової інформації і створення комерційної або змішаної державно-приватної Суспільна сфера - реферат системи. При цьому інтереси ліберальних і комерційних груп збігаються, і вони об'єднали свої зусилля з метою ліквідації державної монополії на телебачення в Європі. Успішні приватизаційні проекти змусили уряди багатьох країн переглянути свій підхід до регулювання. У Великобританії ліквідація у 80-х роках 40-літньої монополії BBC мала велике значення Суспільна сфера - реферат, оскільки стала прикладом рішення, що викликало конфлікт державних і комерційних інтересів (McQuaіl and Sіune, 1986,4). Упроваджуючи комерційні канали у систему ефірних засобів масової інформації Великобританія продемонструвала спроможність комерційного і державного телебачення співіснувати разом. У Швеції комерційне телебачення не лише функціонує паралельно з державними каналами, а й допомагає фінансувати своїми прибутками державну Суспільна сфера - реферат телевізійну мережу. Політичні питання, що виникають у процесі роздержавлення, стосуються як ролі і відповідальності комерційних та державних інтересів, так і розподілу сфер впливу між державними та приватними каналами.

Другою важливою проблемою є підпорядкування свободи слова та інших демократичних прав і свобод у сфері комунікації (таких, як право на доступ Суспільна сфера - реферат до інформації та право на її різноманітність) ринковій логіці комерціалізації. Зокрема, сумнівна спроможність ринку підтримувати у життєздатному стані суспільну сферу викликає невдоволення як у моральному, так і в культурному плані. Наприклад, Герман та МакЧесні (Herman and McChesney, 1997, 7) вважають, що сама логіка ринково зорієнтованих ЗМІ "суперечить принципам збереження Суспільна сфера - реферат і розвитку суспільної сфери", оскільки такі засоби масової інформації характеризують високий рівень плати за доступ, висока концентрація власності та політично-консервативний і розважальний ухил, що пов'язано з їхньою залежністю від рекламних надходжень.

Третьою проблемою є збереження національної та культурної самобутності за мозгов дедалі ширших транснаціональних інформаційних потоків та інтернаціоналізації "інформаційної Суспільна сфера - реферат кухні". Дерегуляція та її логічне продовження - інтенсивна комерціалізація - можуть просто призвести до занепаду мови і культури малих людів і спільнот. Специфічні потреби і вподобання таких меншин можуть бути знехтуваними ринковою логікою, зорієнтованою на масове виробництво і споживання культурної "продукції".

І, нарешті, останньою проблемою є нові технології. Просто пересвідчитися Суспільна сфера - реферат, що дерегуляційний тиск здебільшого пов'язаний з швидким розвитком інформаційних технологій і виникненням "нових ЗМІ", особливо Інтернет. Ті, хто додержується ринково-ліберальних поглядів, стверджують, що нові технології не піддаються регулюванню, оскільки не визнають жодних державних кордонів, у багатьох випадках їх децентралізовано і вони просто перетинають межі між раніше відокремленими секторами друкованих Суспільна сфера - реферат, ефірних і телекомунікаційних ЗМІ. Прикладом може бути застосування волоконної оптики у радіомовленні, телефонних мережах та компьютер'ютерних модемах (McQuaіl and Sіun, 1986, 8-9). Таким чином, технологічна конвергенція 100є фундаментом для здійснення тиску у напрямку політичної конвергенції, зокрема слідування принципам вільного поширення інформації, про які йшлося раніше. Оскільки різні види ЗМІ виконують Суспільна сфера - реферат подібні суспільні функції то й режими їх регулювання не повинні істотно відрізнятися.

Критика політичних тенденцій

Серед окреслених у попередньому параграфі політичних тенденцій особливу увагу привертають деякі моменти. Наприклад, МакКвейл та Сіун (McQuaіl and Sіun, 1986, 6) зазначають, що "за політичними, культурними та соціальними аргументами нередко приховуються нерозривно пов'язані Суспільна сфера - реферат між собою комерційні та економічні інтереси". Крім того, у політиці і законодавстві набувають поширення викривлені уявлення про деякі права у сфері комунікації, зокрема право власності і право на поширення інформації. Оскільки питання політики стосовно комунікацій дедалі частіше розглядають у рамках індустріальної парадигми, свободу преси певною мірою стали сприймати як право бути Суспільна сфера - реферат власником і використовувати засоби виробництва без жодних обмежень і втручання з боку уряду. А свободу публікації, наприклад, "розглядають як право власності, що захищає публікацію будь-яких потрібних споживачам матеріалів, потреба в яких виражена через попит на ринку" (McQuaіl, 1994, 129). Незважаючи на тенденції до монополізації в індустрії ЗМІ, труднощі поширення цих Суспільна сфера - реферат уявлень на ефірні засоби масової інформації та привілейоване становище власників у порівнянні з редакторами, журнальчикістами і публікою, вплив зазначених прав та свобод на політику у сфері комунікації загалом є вирішальним. Ці та інші аспекти постійно викликають занепокоєність станом суспільної сфери.

Політичні тенденції можна аналізувати з точки зору їхнього Суспільна сфера - реферат впливу на політичні комунікації. Зокрема, існує конфлікт між двома напрямками політики, перший з яких робить наголос на зміст, а інший - на спосіб поширення інформації. Наприклад для нації-держави становить інтерес неувязка збереження національної незалежності та суверенітету у сфері комунікації, натомість громадськість зацікавлена у такому регулюванні цієї сфери Суспільна сфера - реферат, яке б гарантувало різноманітність змісту і доступність інформації для всіх. Інші розглядають наявні дискусії як відбиття фундаментальних розбіжностей між прихильниками ліберально-плюралістичних поглядів і "критичної традиції" щодо сфери демократичної комунікації. Останнім часом домінування ринкового лібералізму над класичною версією ліберального плюралізму ще більше поглибило ці розбіжності. Ринковий лібералізм, як показано у Суспільна сфера - реферат Розділі 2, наголошує цінність індивідуальної економічної свободи певною мірою нехтуючи при цьому іншими демократичними цінностями, такими як участь громадян у виробленні політичних рішень, рівність та різноманітність. Як зазначено у вступному коментарі до цього розділу, різні політичні підходи по різному визначають, який різновид та глибина регулювання необхідні для того, щоб Суспільна сфера - реферат процес політичної комунікації відбувався ефективно.

Концепція ринкового лібералізму з найбільш загальної точки зору є відбиттям головних положень концепцій вільного розповсюдження інформації, вільної преси та вільного поширення інформації за допомоги компьютер'ютерних мереж і проголошує своєю головною метою захист від втручання держави. Під цим поняттям ринкові ліберали розуміють широкий диапазон дій: від спроб Суспільна сфера - реферат тоталітарного уряду застосувати примус або залякування з метою здійснення контролю за змістом новин до існування державних засобів масової інформації і пов'язаних з ними заморочек щодо різноманітності, доступу і суспільних інтересів. Концепція ринкового лібералізму вважає державне регулювання неефективним, таким, що гальмує технологічний прогрес і штучно підтримує Суспільна сфера - реферат неконкурентоспроможних "виробників" у сфері культури, тим самим обмежуючи споживачам свободу вибору. Прихильники цієї концепції вважають, що потреби у політичній інформації і новинах найкращим чином можна задовольнити засобами масової інформації, вільними від будь-якого регулювання. Засади політики, що випливають з цієї концепції, включають певні стратегії, такі, як приватизація і репрезентування Суспільна сфера - реферат інтересів суспільства через принцип "суверенітету споживача" (див. критику моделі "суверенітету споживача" у Розділі 2).

Звичайно, вплив держави на зміст інформації, що поширюється через ЗМІ, потенційно може бути небезпечним. Досить згадати випадки ув'язнення журнальчикістів за порушення сумнівного "Закону про дифамацію держави" у Румунії (Transіtіons, October 1998, 91-93) або нарікання на те, що напередодні виборів Суспільна сфера - реферат у березні 1998 року в Україні державні телевізійні канали і друковані видання провадили виключно про-урядову пропаганду (Transіtіons, Aprіl 1998, 93). Але прихильники критичної, соціал-демократичної і прогресивної моделей висловлюють стурбованість і ведуть боротьбу за рівність і доступ до комунікацій як проти політичного, так і проти економічного панування (Hardt, 1992, 218). Прихильники цих моделей розглядають Суспільна сфера - реферат ринок як ще одну форму регулювання, що може плохо впливати на інші демократичні цінності.

Як приклад критического підходу до політичних питань можна навести критику Гербертом Шіллером доктрини "вільного поширення" інформації (Schіller, 1979). На думку Шіллера, зневажання концепцією ринкового лібералізму фундаментальних демократичних принципів значною мірою спричинене спроможністю величавых корпоративних сил Суспільна сфера - реферат домінувати у сфері світової політики й інтерпретувати свободу слова як право власності, а не як одне з фундаментальних прав людини. Наприклад, раніше американські інформаційні агенції скаржилися, що монополія європейських агенцій веде до викривлення змісту новин і заважає "вільному поширенню" інформації. Вони наполягали на тому, що для забезпечення Суспільна сфера - реферат демократичних прав у сфері комунікації система регулювання має допускати (а ще краще гарантувати) конкуренцію. Але мірою того, як американці поступово вийшли на провідні позиції на інформаційному ринку, сущность їхніх виступів змістилася із "свободи доступу" на "свободу підприємництва". Усвідомлення відповідності принципів "вільного поширення" до економічних інтересів США змусило новостворені інформаційні агенції Суспільна сфера - реферат у країнах, що розвиваються, спрямувати зусилля на захист культурного суверенітету і вітчизняної індустрії ЗМІ у цих країнах.

Аргументацію на користь дерегуляційного підходу зазвичай будують на таких поняттях, як свобода, вибір та різноманітність. Засадовим стосовно неї є припущення, що політика контролю з боку держави обов'язково означає обмеження сфери комунікації, натомість Суспільна сфера - реферат ринок означає його відсутність (Hall, 1997). Проте таке протиставлення, на думку Стюарта Гола, є хибним. Ринок, пише він, "розподіляє ресурси, винагороджує ефективність і новацію, карає за неефективність та відсутність інновацій і розділяє учасників на переможців та переможених" (Hall, 1997, 229). Він стимулює одні дії і заважає іншим. С.Гол вважає Суспільна сфера - реферат, що поняття "дерегуляція" означає не стільки вибір між обмеженням-регулюванням та свободою, скільки, якщо точніше, вибір між двома різними моделями регулювання. Або, як зауважив Вінсент Моско, "скорочення державного регулювання найімовірніше означає не дерегуляцію, а поширення сфери впливу ринкового регулювання" (Mosco, 1996, 201). Тезу Гола про наявність двох різновидів регулювання слід завжди мати на увазі Суспільна сфера - реферат в ході політичних дискусій, оскільки під час их зазвичай враховують лише очевидні, відкриті форми політичних рішень - тобто рішення, які приймає держава. Другу, ринкову форму регулювання визначають як "відтворення специфічних методів і впорядкування діючої практики таким чином, щоб вони здавалися звичними або природними" (K.Thompson, 1997, 3). Така регулятивна практика Суспільна сфера - реферат може мати не менш серйозні наслідки, ніж регулятивна політика, як видно на прикладі ринкової логіки, описаної Нагом.

Таким чином, при уважному розглядові аргумент на користь послідовної політики у сфері ЗМІ, спрямованої на дерегуляцію, похожий не так на захист суспільних інтересів шляхом вільного розповсюдження інформації та обстоювання демократичних прав у Суспільна сфера - реферат сфері комунікації, як на аргумент на захист вільного ринку і забезпечення доступу на "ігрове поле" конкуруючих інформаційних компаній. Останнім часом Джермен та МакЧесні намагаються привернути увагу до впливу концентрації власності на участь громадян у суспільних справах, розуміння ними суспільних питань і, як наслідок, на ефективну боту механізму демократії (German Суспільна сфера - реферат and McChesney, 1997, 1).

Прихильники "критичної" традиції пропонують доповнити головну ринкову схему регулювання процесів політичної комунікації системою стримувань і противаг. Так, Хабермас наголошує на необхідності створення певних "мозгов для невикривленої комунікації" як обов'язкової умови для процесу демократичної комунікації (Hardt, 1992, 218). Гакет і Чжао (Hackett and Zhao, 1998) пропонують систему орієнтирів, що базується на Суспільна сфера - реферат фундаментальних демократичних цінностях, таких, як рівність, ефективність, право вибору, представницька демократія та участь громадян у громадському житті, на тлі якої можна оцінювати здатність політики у сфері ЗМІ сприяти утвердженню демократії. Кюрен (Curran, 1996b) вважає, що оптимальною з точки зору демократії є така організація системи ЗМІ, если комерційний сектор є лише Суспільна сфера - реферат одним з чотирьох периферійних секторів, а у центрі системи розташовано основний сектор ЗМІ, організований за принципом суспільних послуг. МакКвейл (McQuaіl, 1994, 131) пропонує теорію "демократичної участі", яка, на його погляд, є альтернативою теорії "обивательських ЗМІ", що відбивають потреби громадян. Ця теорія підтримує ідею численних дрібних місцевих і неінституційних Суспільна сфера - реферат засобів масової інформації і "горизонтальні" муніципальні медіа-системи, що не підлягають контролю з боку як ринкових інституцій, так і "професіоналів". Натомість ця теорія підтримує "право на адекватну інформацію про справи на місцевому рівні, право на відповідь і право на використання нових засобів комунікації для взаємодії і соціальних дій у невеликих громадинах, зацікавлених Суспільна сфера - реферат групах та подкультурах".

Разумеется, що політичні підходи весь час змінюються і цей процес супроводжується бурхливими дискусіями, що стосуються ролі політичних комунікацій і вимог до их у ліберально-демократичних суспільствах. Раніше регулятивні структури було розроблено у багатьох ліберально-демократичних країнах з метою забезпечення певних суспільних інтересів поза рамками Суспільна сфера - реферат комерційних (спрямованих у першу чергу на розваги) ЗМІ - підтримки суспільної сфери. Сучасні тенденції спрямовано на звільнення урядів від цих обов'язків. Новий підхід до медіа-систем - у першу чергу як до засобів забезпечення споживачів певними різновидами продукції, а не як до суспільної сфери - ймовірно пов'язаний з історичною традицією звільнення від Суспільна сфера - реферат домінування уряду. Проте сьогодні прихильники ринкового лібералізму - це не колишні дрібні торговці, що боролися проти феодальної системи. Це гігантські корпорації та економічні еліти, що здатні впливати та обмежувати доступ до засобів комунікації за допомогою економічних заходів. Основним політичним питанням на сьогодні є: якою мірою і яким Суспільна сфера - реферат чином можуть здійснюватися політичні комунікації на тлі моделі політизованого або регульованого ринку, яка (модель) базується на концепції дерегульованого вільного ринку.


sushnostnie-harakteristiki-kluba-kak-organizacionnoj-formi-raboti-po-mestu-zhitelstva.html
sushumna-osnovnoj-kanal-chelovecheskogo-tela.html
susplna-sfera-referat.html